ОКРЕМІ СТАТТІ ЖУРНАЛУ

Сонячне затемнення (4,99)

Володимир Тельнюк-Адамчук
директор астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Т.Шевченка,
Валерій Криводубський
провідний науковий співробітник астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Т.Шевченка
Іван Крячко
директор Київського республіканського планетарію

11 серпня 1999 року сталося останнє у цьому тисячолітті затемнення Сонця, під час якого тінь Місяця (смуга повної фази) пройшла через центральні райони Європи і південь Азії. Вчені отримали унікальний шанс зробити важливі спостереження Сонця під час цього рідкісного природного явища. Наступне подібне явище можна буде спостерігати 2001 року у Південній Африці, а в Європі – лише 2026 року. На території ж України протягом наступних двох століть не буде жодного повного затемнення. Відбудуться лише три кільцеподібні затемнення 1 червня 2030, 23 липня 2093 та 5 серпня 2157 року. ...

Кульова блискавка (1,2000)


Олександр Гальчинський
канд. фіз.-мат. наук

Здається дивним, що ми значно краще знаємо, що сьогодні відбувається у глибинах Космосу та атомного ядра, ніж те, що відбувається під час грози за вікном.
Кульова блискавка і сьогодні є чи не єдиним явищем природи, яке не має вичерпного наукового пояснення. Це завдання для науки майбутнього. Тільки невідомо для якої? Фізики чи хімії? А може для психології чи психіатрії? Оскільки багато людей не вірить в її реальне існування і вважає кульову блискавку оптичним обманом. Свідчення очевидців кульової блискавки є подібними до свідчень спостерігачів НЛО. Однак більшість учених вважає це явище реальним.
Таємниця природи ще нерозгадана … ... -- >

Цей дивний світ газових лазерів (1,2000)

Ярослав Боднарчук,
Данило Крисюк,
Володимир Липський

Українські вчені та інженери зробили помітний внесок у конструювання лазерів, які мають надзвичайно широке застосування в науці, техніці, медицині і визначають сучасний технологічний рівень суспільства. Створення цих приладів було б не можливим без вироблення технології синтезу дзеркал для лазерних резонаторів різних типів. ...

У XXI сторіччя: з гороскопами чи телескопами? (2,2000)

Богдан Новосядлий
Старший науковий співробітник
Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. Івана Франка,
кандидат фізико-математичних наук

На зламі тисячоліть ми часто озираємось у минуле, щоб зрозуміти своє місце у світі сьогодні, відчути ходу століть,
щоб думками торкнутись майбутнього. Які злети чи потрясіння чекають на народження ще ненароджених внуків і правнуків наших? Чи не є ми творцями сьогодні їхньої долі у наступаючому тисячолітті? ХХ сторіччя, яке минає, круто змінило хід розвитку і характер нашої цивілізації. Вона стала цивілізацією планетарного масштабу за засобами зв’язку, пересування і техногенного тиску на природу. ХХ сторіччя ввібрало всі злети думки попередніх поколінь, і піднесло її до небачених висот. Зусиллями всього двох поколінь учених Людина заглянула в атом і ступила на Місяць, створила нові матеріали, яких не було в природі, і зрозуміла як повторити живі істоти, які були. І в цій ході сторічь до комп’ютера, Інтернету і космічних телескопів є вклад і громадян України. ...

Куди йде фізика? (3,2000)

„Кожен успіх нашого пізнання породжує більше проблем, ніж вирішує їх”
Луї де Бройль

Добігає завершення XX сторіччя, сторіччя стрімкого розвитку науки, проґресу техніки, світових воєн, виходу людини в
космос. На зламі сторіч особливо загострюється увага як до минулого, так і до майбутнього. Хоча з погляду фізика нічого особливого не може статися, бо не дати з круглими цифрами є для фізики етапними, а дати епохальних відкрить, таких, наприклад, які звершили Ньютон (1687), Максвел (1860–1865), Планк (1900), Гайзенберґа, Шредінґер, Дірак (1925–1928).
Нині актуальним є запитання: на якому етапі знаходиться фізика, куди спрямований розвиток цієї науки, що чекає її у XXI сторіччі? ... -- >

Винахідник голографії (3,2000)

100 років від дня народження
Деніса Ґабора

Галина Шопа

Д. Ґабора зацікавило питання – чи можна виправити спотворене електронне зображення оптичними методами? І він прийшов до думки про те, щоб записану на електронному мікроскопі картину відтворювати світловим пучком із використанням оптичної системи, яка має такі ж недоліки, що й електронна система. Але для запису картини повинен використовуватись ще один пучок (так званий когерентний фон), що є принципово важливим і стало предметом відкриття.
1947–1948-х роках Д. Ґабор теоретично обґрунтував свій метод і провів експерименти. Першу інтерференційну картину в прохідному світлі вчений отримав 1948 року. Як об’єкт він використав зображення, в якому були тільки прозорі і непрозорі місця без плавних переходів оптичної густини („транспарант”). Скрізь прозорі місця проходив когерентний фон. Картину, записану експериментально, він назвав голограмою*. Сьогодні якраз оптична голографія досягла найбільшого розвитку та набула широкого застосування.
У чому суть голографічного методу і яка його відмінність від звичайної фотографії? ...

Квант – геніальна здогадка чи „вимушений” крок? (4,2000)

Іван Вакарчук
професор Львівського національного університету
імені Івана Франка

14 грудня 1900 року є днем народження квантової фізики.
Саме в цей день на засіданні Німецького фізичного товариства професор теоретичної фізики Берлінського університету Макс Планк (1858–1947) представив результати своєї праці з доведення на основі мікроскопічного підходу формули для спектральної густини енергії випромінювання абсолютно чорного тіла і ввів фундаментальну фізичну константу – елементарний квант дії h.
Відкриття Планком елементарного кванта дії –це одне з найбільших відкриттів, які людина зробила за свою історію. Його глибокий вплив на творення людиною іншого – квантового світосприйняття порівняльний з відкриттям Коперника. Після Ньютона, теорія якого усталила наш світогляд, ми були горді, що один з нас досягнув меж людського розуму, і це стало предметом нашого постійного захоплення. З відкриттям квантової механіки людина зрозуміла, що вона знову не в центрі Всесвіту. Ми відчули межу наших можливостей логічно збагнути те, що відбувається в мікросвіті. Досі кожний з нас має дискомфорт, що не може зрозуміти тієї логіки, яка є на атомному мікроскопічному рівні, тобто квантової логіки. Якщо у класичній логіці ще від Арістотеля було лише „так” чи „ні”, то квантова вводить таке поняття як імовірність, що більше, не саму імовірність, а амплітуду імовірності, що є принципово важливим. Якщо би була просто імовірність, то ми могли б собі дати раду з цим, наша уява би спрацювала. Наука відрізняється від інших видів діяльності людини тим, що вона дає стовідсоткові передбачення. Не зважаючи на те, що ми не можемо збагнути все, що є в мікросвіті, ми не хочемо змиритись і сьогодні з тим, що наша класична уява неспроможна осягнути те, що твориться на атомному рівні, але ми вміємо розраховувати, обчислювати і передбачати, а отже, здатні й далі творити науку. ...

Вогонь чи лід: яким буде кінець світу? (4,2000)

Олекса Біланюк
професор, США

Some say the world will end in fire,
Some say in ice ... [1]
Robert Frost, 1916

У космології важливим є поняття „причинного горизонту”. Якщо Всесвіт достатньо великий, тоді у ньому існують далекі області, з яких за час існування Всесвіту до нас ще не встигло долетіти їхнє світло. Наші спостереження обмежені таким „причинним горизонтом”.
Коли Всесвіт закритий, але його розмір такий, що за час його існування світло з нашої галактики могло повністю облетіти його (а то й облетіти декілька разів) – тоді нічого не лежало б поза горизонтом. Що більше, тоді існувала б можливість спостерегти, якою була наша галактика мільярди років тому, коли з неї вилетіло світло, що облетіло Всесвіт. А якщо розмір Всесвіту такий, що це світло могло облетіти його більше, ніж раз, ми могли б спостерігати нашу галактику в різні епохи минулого Всесвіту. ...
Найфантастичні вигадки авторів наукової фантастики бліднуть порівняно з серйозними і стисло обґрунтованими гіпотезами астрофізики. Пухнасті частинки, тонесенькі, але неймовірно масивні топологічні дефекти, темна енергія – усе це не легковажні здогади, а висновки вдумливих пошуків, що ґрунтуються на фізичних теоріях.
Конкретний підхід до отримання сучасної дійсної густини Всесвіту не менш казковий. Йдеться про виявлення маленьких відхилень (1 частина у 100000) спектру космічного мікрохвильового фону від Планківського теоретичного спектру чорного тіла.
Космічний мікрохвильовий фон – це реліктові кванти електромагнетного випромінювання первинного вибуху. Можна запитати: який стосунок має цей фон до сучасної густини Всесвіту? Має і то дуже прямий й широкий. Вимірювання згаданих вище відхилень дасть змогу дізнатися про стан плазми протонів, електронів та співіснуючої з ними прихованої маси, у момент, коли 300000 років після первинного вибуху, плазма охолодилася до 3000 К. До цього моменту плазма була непрозорою для фотонів. У ній поширювались хвилі, аналогічні до акустичних. Вони народжувалися під впливом взаємної протидії ґравітації та фотонного тиску. Довжина й амплітуда цих хвиль зумовлювались властивостями плазми і прихованої речовини. ...

Робот (4,2000)

 

Антарктида вже багато років зберігає таємниці про походження нашої планети, про формування клімату Землі та важливі віхи її історії. Люди не змогли заселити та освоїти цей материк, і він більше від інших куточків Землі зберігся у своєму первісному вигляді. В останні роки після створення низки науково-дослідних станцій вчені отримали змогу працювати і тут. Сьогодні сотні дослідників намагаються якомога ефективніше використати коротке полярне літо для досліджень Антарктиди. Крім того, вчені вважають Антарктиду справжнім „заповідником” метеоритів – прибульців із інших світів. Починаючи з 1969 року, вчені світу зібрали тут майже 20000 метеоритів, які пролежали під сніговими пластами сотні тисяч років. Рух льодовиків сконцентрував кам’янисті породи позаземного походження на деяких ділянках материка. ... -- >




Титульна сторiнка