Новини

01.11.2015

Соціологи дослідили: невирішенність проблеми працевлаштування перешкоджає інтеграції вимушених переселенців в Україні

Соціологи дослідили: невирішенність проблеми працевлаштування перешкоджає інтеграції вимушених переселенців в Україні

Українські соціологи вважають, що невирішенність проблеми працевлаштування та житлової проблеми є важливими перешкодами на шляху інтеграції вимушених перееленців.

Такими є результати дослідження соціологівпрофесора Українського католицького університету Оксани Міхеєвої та доцента Національного авіаційного університету Катерини Настоящої щодо проблем адаптації мешканців окупованих Криму та Донбасу, представлені на засіданні круглого столу в рамках ІХ Міжнародного Львівського соціологічного форуму.

«Існує суттєва регіональна специфіка у сприйнятті проблем переселенців і відношення до них у місцевого населення і місцевих органів влади. Переселенці виявляють велику мобільність у пошуках сприятливих умов, а це створює перешкоди  для їх чіткого перепису. Системною і не вирішуваною в межах більшості регіонів залишається тотальна непрацевлаштованість переселенців», -  наголосила Катерина Настояща

«Більша частина учасників фокус-групових дискусій, деклараючи проукраїнську позицію насправді є носіями так званої «сірої» пристосуванскої ідеології, яка, вирогідно, є маркером постравматичного синдрому. Майже всі опитані мріють і планують колись повернутися додому, але в найближчий час це не робитимуть, бо не бачать перспектив у новостворених республіках. Прикметно, що мобільність населення на прикордонних територіях з ДНР і ЛНР є потужною, множаться тіньові схеми», - ділиться результатами дослідження Катерина Настояща.

Однак, діти переселенців, за словами дослідниці, часто успішно адаптовуються і проблем з навчанням не мають. 

«У маленьких містах переселенці вже суттєво вплинули на трансформацію всіх його соціальних диспозицій, економічну ситуацію і соціально-психологічну атмосферу. У цілому ця ситуація є перспективною щодо подальшої динаміки», - резюмує соціолог.

На потребі напрацювання рекомендацій для комплексних цільових програм із підтримки і соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб та створення передумов для системного вирішення їх проблем наголосила професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Лариса Хижняк.

Науковець зосредила увагу на питанні  інтеграції переселенців із зони АТО до життєвого простору в різних регіонах України, детально розповівши  про потреби переселенців у розширенні соціальних послуг і рівень їх задоволення, про  нові форми та бар’єри солідарності  переселенців із зони АТО в українському мегаполісі, про солідаризацію громад  як способу вирішення потреб вимушено переселених осіб. 

Професор Лариса Хижняк також окреслила життєві стратегії людей в умовах вимушеного переселення.

Професор Українського католицького університету Оксана Міхеєва презентувала результати якісного соціологічного дослідження, проведеного в основних регіонах перебування переселенців. 

Результати дослідження засвідчили, що в різних регіонах стратегії інтеграції переселенців відрізняються. Також науковець наголосила, що на адаптацію переселенців з Криму  впливає їхнє усвідомлення й орієнтування на довготривале перебування на територіях інших регіонів, що безпосередньо пов’язано  з анексією Криму, яка фактично змінила сприйняття його статусу. Натомість переселенці зі східних регіонів України більше зорієнтовані на короткотривале перебування на безпечних територіях. Вони в основному обирали найвіддаленіші території від зони АТО та місць бойових дій.

 З основними тенденціями ситуації, пов’язаної із проживанням вимушено переміщених осіб у Львівській області, ознайомила заступник голови Західноукраїнського регіонального офісу «КримSOS», доцент Львівського університету Олександра Сорокопуд.

Соціолог розповіла про «польові» аспекти роботи з вимушено переселеними особами на рівні громадського сектора. Зокрема, вона закцентувала увагу на тому, що з початком конфлікту в Сирії може відбутися зміна пріоритетів міжнародних донорських організацій щодо допомоги Україні.

Соціокультурні проекти, спрямовані на гармонізацію взаємодії вимушено переміщених осіб та приймаючих громадян, представили доцент Львівського університету Руслан Савчинський і співзасновник ГО «Кримський Дім» Халіл Халілов.

Руслан Савчинський зосередив увагу на існуванні  обережного ставлення приймаючих громад до вимушено переселених осіб у зв’язку з відмінністю культурних кодів. Як приклад вирішення цієї ситуації, доповідач  навів кейс про проведення фестивалю переселенців і львів’ян у вересні 2015 року у Львові, у межах якого обидві спільноти мали безпосередній досвід взаємодії, можливість міжкультурної комунікації  з метою глибшого пізнання традицій представників іншої культури.

Нагадаємо, 30 жовтня у ЛНУ ім. Івана Франка проходив IХ  Міжнародний соціологічний форум, у рамках якого відбулося засідання круглого столу, присвяченого проблемам інтеграції переселенців до життєвого простору регіонів переміщення, у якому взяли участь близько 50 соціологів.

Йшлося, зокрема, про актуальні потреби вимушених переселенців та рівень їх задоволення, готовність міст до прийому вимушених переселенців та формування толерантного ставлення до них, потреби переселенців у розширенні соціальних послуг, задоволеність переселенців роботою різних інституцій, які надають їм допомогу у складних життєвих ситуаціях, труднощі адаптації переселенців до нових умов, їхні надії та оцінку своїх життєвих перспектив.

Сьогодні на Львівщині проживає понад 20 тисяч переселенців. Із них тих, хто виїхав із Криму, – понад 3500 осіб.

Прес-центр

Фото Олександра Лавриновича

Фотогалерея