Новини

08.10.2015

Германістика в діалозі культур: ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція Асоціації українських германістів

Германістика в діалозі культур: ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція Асоціації  українських германістів

Провідні  вчені та молоді науковці з України, Польщі, Австрії та Німеччини взяли участь у ХХІІ Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів, яка цьогоріч проходить під гаслом: «Германістика в діалозі культур». Урочисте відкриття конференції відбулося 7 жовтня 2015 року в Актовій залі Університету.

Від імені ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка привітав учасників із початком роботи конференції проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Роман  Гладишевський, який розповів про значення мов для формування багатогранної особистості й ознайомив присутніх із багатою традицією пізнання інших культур у Львівському університеті.

«Вочевидь, ми всі погоджуємося з тим, що  вивищення і розвиток нашої рідної мови і національної культури є природним і надзвичайно потрібним. Однак також не менш важливо вивчати іноземні мови та пізнавати культуру інших народів», - зазначив Роман Євгенович. За його словами, кожна мова відчиняє двері до пізнання нового  дивовижного світу інших культур та суттєво збільшує можливості й шанси для побудови успішної професійної кар’єри.

Окреслюючи традиції пізнання інших мов та культур у Львівському університеті, проректор з наукової роботи наголосив, що є як мінімум, дві основні історичні причини вважати Університет осередком мультикультуралізму  – це роки його заснування 1661 і 1784, навколо яких і досі тривають дискусії. Офіційною мовою на той час була латина, але польська і німецька також вживалась у процесі викладання.  Важко переоцінити і важливу роль у розвитку науки польських, німецьких та австрійських професорів,  які в різні роки  викладали у Львівському університеті й працювали пліч-о-пліч із українськими науковцями». Така багатонаціональність у творенні спільного наукового середовища доводить те, що мультикультурність і різноманітність можуть відігравати надзвичайно важливу роль  в історії окремого регіону і світу загалом.

«Зараз, як ви знаєте, англійська мова утвердилась як універсальна мова спілкування у різних сферах. Як вчений, я можу вам засвідчити, що 95% усієї наукової літератури у наш час публікується англійською. Минулого тижня лауреат Нобелівської премії Роалд Гоффман читав лекцію в нашому Університеті і мені було приємно бачити, як вільно наші студенти природничих факультетів спілкувалися англійською, ставили питання і могли легко порозумітися зі світочем світової науки», - розповів проректор з наукової роботи, акцентуючи увагу на тому, що сьогодні, через пізнання мови, студенти й науковці Університету намагаються активно інтегруватись у світове освітнє і наукове середовище.

«Я переконаний, що  цінність і важливість знання  іноземних мов в нашій країні та в Університеті зростатимуть, як і збільшуватиметься інтерес молоді до вивчення мов інших народів», - резюмував Роман Гладишевський.

З відкриттям ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів привітала учасників президент АУГ, завідувач кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, професор Алла Паславська:  «Наші щорічні конференції стали вже доброю традицією української германістики. Дуже приємно, що на запрошення відгукнулись так багато науковців з України та з-за кордону».

Алла Йосипівна розповіла про заходи, які нещодавно відбулись за участю германістів: цікаві воркшопи, презентація колекції книг доктора Керубіма, яку він подарував університетській книгозбірні, а також аспірантський колоквіум, спільна конференція зі стипендіатами фонду імені Ганнса Зайделя організаторами якого були кафедра міжкультурної комунікації та перекладу спільно з кафедрою німецької філології та Фондом Ганнса Зайделя.

На думку Алли Паславської, саме у діалозі культур й намаганні краще зрозуміти одне-одного закладено потенціал розвитку германістики. За її словами, «тема нинішньої конференції зумовлена тими викликами, які постають сьогодні перед  германістикою та  водночас відкривають перспективи для її подальшого розвитку».

Одним із найважливіших факторів налагодження міжкультурного діалогу є академічні обміни та реалізація спільних проектів спрямованих на поглиблення взаєморозуміння між представниками різних країн. Таку мету перед собою ставить і Австрійська служба академічних обмінів (ОеАD). Аташе з питань науки і освіти Посольства Республіки Австрія в Україні, директор представництва ОеАD у Львові Андреас Венінгер розповів про досягнення українсько-австрійського співробітництва в галузі освіти, науки і культури та ознайомив присутніх із тими проектами, які були успішно реалізовані останнім часом. Усі вони, за словами Андреаса Венінгера, спрямовані на зміцнення культурно-історичних зв'язків між Україною та Австрією.

З вітальним словом звернувся до спільноти германістів директор мюнхенського фонду імені Ганнса Зайделя, професор Ганс-Петер Нідермайєр, який побажав усім науковцям невтомної праці на шляху налагодження міжкультурного діалогу.

До глибокого осмислення ролі мови в налагодженні міжкультурного діалогу та дослідження міжкультурності в мові закликав присутніх завідувач кафедри німецької філології, професор Богдан Максимчук. «Науковцям потрібен критичний діалог, - наголосив Богдан Васильович. - Ми зібралися тут, щоб дискутувати не лише на теми германістики,  а й щодо актуальних проблем, пов’язаних із суміжними з германістикою дисциплінами».

Директор Інформаційного центру  Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Гізела Ціммерманн, яка вперше відвідала Львівський університет, окреслила основні завдання DAAD, серед яких  – академічні обміни студентами та надання стипендій для молодих науковців. «Тепер важливо не просто володіти певним рівнем мови, а й вивчати іноземну мову за професійним спрямуванням. Думаю, що у нас із вами попереду ще багато цікавих і важливих завдань, які ми спільно реалізовуватимемо», - зазначила Гізела Ціммерманн, висловивши сподівання на поглиблення подальшої співпаці Німецької служби академічних обмінів з АУГ та Львівським університетом зокрема.

Багаторічне співробітництво поєднує львівських германістів із партнерами з Гете-Інституту в Україні. Плідна співпраця дозволила реалізувати чимало спільних проектів, які в основному спрямовані на підтримку німецької мови в Україні. «Наступний рік – рік іноземних мов. Переконана, що ми спільно проведемо багато цікавих і корисних заходів. Зараз Міністерство освіти і науки України велику увагу акцентує на потребі вивчення іноземних мов. З огляду на це перед нами виникають нові можливості для втілення в життя багатьох сміливих ідей»,-  зазначила директора Гете-Інституту в Україні, доктор Сюзанна Бекер.

Координатор Центрального представництва ФРН з питань шкільної освіти за кордоном, доктор Домінік Вольф зазначив, що 25 українських шкіл отримують підтримку від німецьких партнерів. Особливістю є те, що після навчання школярі мають змогу отримати диплом, що дає можливість їм продовжити здобувати освіту в будь-якому  навчальному закладі Німеччини.

«Це велика честь бути у Львові, в Університеті –  історичному місці, де було засновано Асоціацію українських германістів. У часи війни, яка безжально вирує на сході нашої держави,  це не  просто засідання наукової конференції, а гостра необхідність комунікації», - звернулась до присутніх директор Навчально-виховного комплексу ім. В. Симоненка Ярослава Скоропад. Під час вітального слова Ярослава Миколаївна розповіла про особливості вивчення німецької мови у системі шкільної освіти та необхідність трансформації принципу викладання: «Ми, вчителі вищої і середньої школи, стоїмо перед складними викликами та непростими змінами. Ми мусимо кардинально змінити вісь взаємодії з аудиторією, де вчитель – не керівник учнів, а партнер і порадник. Зараз увага зосереджується на вивченні не лише іноземної мови, а й культури в цілому».

Після урочистих вітальних слів розпочались пленарні засідання під час яких науковці-германісти обговорили ключові проблеми галузі. Зокрема із доповіддю на тему: «Риторика й лінгвістика  - взаємосприйняття і взаємовплив» виступила директор Інституту германістики та завідувач кафедри німецької мови Вроцлавського університету Івона Бартошевіч, а доктор Сузанне  Бекер розповіла про нову програму Гете-Інституту в Україні «Studienbrücke Deutschland», що передбачає прямий доступ до університетської освіти в Німеччині.

Презентацію про підсумки реалізації проекту «Німецька, австрійська, швейцарська культурна спадщина  в Україні» представив Любомир Бораковський, викладач кафедри міжкультурної комунікації та перекладу Львівського університету.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань за такими тематичними напрямами: 1) мовознавство, 2) літературознавство, стилістика, 3) перекладознавство, контрактивна лінгвістика, фахові мови, 4) дидактика, методика викладання іноземної мови як іноземної в школах, 5) дидактика, методика викладання німецької мови як іноземної у вищій школі, 6) розробка підручника «LOGIN3».

 

Прес-центр

Фото Олега Вівчарика

Фотогалерея