Новини

10.09.2015

«На полі чести»: Світлій пам’яті Євгена Сверстюка

«На полі чести»: Світлій пам’яті Євгена Сверстюка

10 вересня 2015 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація двотомника «На полі чести», присвяченого пам’яті Євгена Олександровича Сверстюка.

«Сьогодні нам усім важко повірити в те, що Євгена Олександровича немає серед нас, - розпочав презентацію проректор із науково-педагогічної роботи Ярослав Гарасим. – Здається, він десь затримався по дорозі до Університету чи вкотре зустрівся зі своїм побратимом Іваном Денисюком і вони ще обговорюють деталі чергової наукової розвідки. Варто відзначити, що постать Євгена Сверстюка – це та матриця, на яку повинен орієнтуватися кожен із нас, адже ми всі чітко розуміємо, яким непохитним і самостійним він був». «Євген Олександрович казав: «На хвилi девальвацiї етичних вартостей за цi принципи, за розкiш самоповаги я розплачуюся всiм, що дало менi життя. Коли цього мало - розплачуватимуся рештою». Це справді позиція кожного свідомого громадянина і християнина», - зазначив Ярослав Іванович.

«Невипадково видання «На полі чести» презентуємо саме зараз, у ці дні, коли відбувається Форум видавців у Львові, адже тут завжди любив бувати Євген Сверстюк, - наголосив віце-ректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович. – Безперечно, сьогодні ми відчуваємо його відсутність. Утім, зміст книжок про його постать певною мірою заповнює цю порожнечу. Ми чуємо його слово, вникаючи у зміст книжок про нього.  Скажімо, у І томі цього видання ви впізнаєте Євгена Олександровича за словами, специфікою викладу думок у його свідченнях про своє життя, дороги, які пройшов, людей, з якими зустрічався, й обставини того часу. Це живий голос пана Євгена».

 

Про те, що Євген Сверстюк «прожив життя під знаком великої Божої ласки» під час презентації видання «На полі чести» розповіла дружина публіциста Валерія Андрієвська. «Відколи не стало Євгена Сверстюка ми, об’єктивно аналізуючи його життєвий шлях, помічаємо багато чудових моментів, які були не випадковими, а з волі Божої, і мали неабиякий вплив на його подальше життя. Перше – це те, що Бог подарував Євгенові Олександровичу довге життя: він відійшов у вічність за два тижні до свого 87 дня народження. Другий момент, який став роковим, - це те, що батько Євгена записав рік народження сина 1928 а не 1927, що в дорослому житті врятувало його від страшних випробувань долі. Також варто відзначити й те, що в юності бабця-шептуха дивом врятувала Євгена Сверстюка від сліпоти, після чого він прозрів у всіх сенсах цього слова», - розповіла про маловідомі моменти з біографії Євгена Сверстюка Валерія Андрієвська.

Коротко про зміст І тому «На полі чести»розповів упорядник видання Олексій Сінченко: «У першому томі видано компіляцію спогадів і два розлогі інтерв’ю із публіцистом, які зробили українські та польські журналісти. Інші тексти взято з рукописів й інших видань. Закінчується І том поверненням Євгена Сверстюка до Києва». «Спадщина шістдесятників потребує активного ангажування, переосмислення, доповнення, адже вона допоможе нам краще зрозуміти справжні істини», - переконаний Олексій Дмитрович.

«ІІ том видання містить неоціненні свідчення 97 авторів, - розповів про зміст книги упорядник ІІ тому «На полі чести»Василь Овсієнко. – Упевнений, що молоде покоління по-новому переосмислить ці тексти, просіє їх, ніби через сито, і доповнить чимось сучасним». На підтвердження геніальності постаті Євгена Сверстюка та його неоціненної філософської думки Василь Васильович процитував передсмертні слова Євгена Олександровича, записані зі спогадів його доньки.

Декілька тез про сенс слів, їхню багатогранність і людську етику у світобаченні Євгена Сверстюка виокремив професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко. «Визначальною у світогляді Євгена Сверстюка була думка про втрату та сенс слів. Євген Олександрович вважав, що саме радянська і пострадянська епоха спричинила їхню девальвацію. Усе, що він писав і говорив, звучало, як ностальгія за справжністю. Євген Сверстюк – людина етики. У нього не було «зерна неправди», він був чесний перед собою і перед людьми, що вдається далеко не кожному. Також варто відзначити те, що, вслухаючись у його виступи, завжди проглядається певний підтекст, багатогранність і змістовність слів», - відзначив Володимир Панченко.

Директор видавництва «Кліо» Віра Соловйова подякувала упорядникам за співпрацю і зазначила: «Нам потрібно було виконати цю роботу, аби зменшити тягар непоправної втрати й увіковічити спогади про Євгена Сверстюка». Віра Йосипівна анонсувала видання нової книги про життя родини Євгена Олександровича, про те, як жилося родинам дисидентів у найскладніші часи».

 

Прес-центр

Фото Олега Вівчарика 

Фотогалерея