Львівщина.

Геологічна будова області дуже складна, що зумовлено її положенням на межі трьох великих тектонічних структур - Східно-Європейської платформи, Західно-Європейської платформи і Карпатської складчастої системи. Дорифейський фундамент південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи лежить на глибині 5-6 км, він перекритий різновіковими відкладами осадового чохла, які утворюють Волино-Подільську монокліналь, Львівський палеозойський прогин і Львівську крейдову западину. Верхню частину розрізу становлять мезозойська теригенно-карбонатна товща, неогенові вапняки, піски і глини та антропогенові льодовикові, водно-льодовикові грубоуламкові й піщано-глинисті відклади. Невеликий фрагмент Західно-Європейської платформи вклинюється між Львівським палеозойським прогином і Карпатською складчастою системою. Його складнодислокований нижньопалеозойський фундамент перекритий спільним із Східно-Європейською платформою мезо-кайнозойським чохломоря. До структур Карпатської складчастої системи у межах області належать: Карпатська покривно-складчаста споруда, представлена Кросненською зоною, де розвинуті переважно олігоценові пісковики й аргіліти, і Скибовим покривом - серією насунутих одна на одну антиклінальних складок-скиб з верхньокрейдового і палеогенового флішу; Передкарпатський прогин, виповнений потужною товщею молас, яка залягає на палеозойських і мезозойських платформених утвореннях, частково - на флішевих верствах. Рельєф області на Південь гірський, далі на Північ змінюється на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Розподіл гідрографічної сітки області зумовлений положенням її в межах Головного Європейського вододілу, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів. Територією області течуть 8950 річок, з них 216 довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дніпра і Дністра (басейн Чорного моря) та Західного Бугу (басейн Балтійського моря). Головна річка - Дністер (довжина у межах області 250 км), його притоки: Бистриця, Стрий, Свіча (праві), Стривігор, Верещиця (ліві). До басейну Чорного моря належать також р. Стир (притока Прип'яті), до басейну Балтійського моря - Західний Буг та його притоки Полтва і Рата, а також Вишня і Шкло (притоки Сану). На території області багато невеликих озер, найбільші – Янівське, Дроздовицьке і Любінське. Львівська область лежить у межах Західно-Української лісостепової фізико-географічної провінції, Малого Полісся та фізико-географічної окраїни Українських КарпаТовтри Для Північно-Східної частини області, розташованої у лісостеповій зоні, характерне поєднання поліських (Мале Полісся), моренно-зандрових і долинних, слабодренованих перезволожених і заболочених та лісостепових опільських рівнинно-височинних природно-територіальних комплексів; для гірської частини - поєднання мішанолісових передгірних височинних і низькогірних. Серед сучасних природних процесів у Північній частині Львівської області поширені перезволоження, заболочування, лінійний розмив, площинний змив і дефляція; на Подільській височині - інтенсивні ерозійні процеси; на ділянках, де близько залягають вапняки та гіпси (Львівське плато) - карстові процеси. Передкарпаттю властиві інтенсивний площинний змив, у заплавах Дністра та його приток - перезволоження і заболочування; горам - ерозійні процеси, вивітрювання, зсуви, обвалювання, осипання, суфозія, сильні вітри, що призводять до буреломів і вітровалів.

Рівнина Малого Полісся плоскорівнинна в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхі вододіли, круті схили, значні (60-120 м) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області - г. Камулою (471 м) та Вороняки (до 440 м). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають терасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На Південний-Захід простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750 м та Сколівських Бескид - 1200- 1360 моря Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1408 м) - найвищою точкою Львівської області.Горючі корисні копалини представлені нафтою та природним газом (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам’яним вугіллям (частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну), торфоморя Значні поклади калійної та кам’яної солі (Передкарпатський соленосний басейн, у тому числі Стебницьке родовище калійних солей), сірки (Передкарпатський сірконосний басейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту).  Важливе значення мають запаси природних будівельних матеріалів (гіпсу, вапняку, мергелю, пісковиків, глини). Є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальні грязі. Львівщина має площу в 21,8 тис. км, що становить 3,6 % території України. За розмірами вона займає сімнадцяте місце серед областей України. За масштабами Львівську область прирівнюють до таких держав, як Ізраїль або Кувейт, а таких країн, як Люксембург, на території Львівщини можна було б розмістити з добрий десяток.Область поділяють на 20 адміністративних районів з 41 містом, з яких сім мають обласне підпорядкування: Львів, Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець, Червоноград. А загалом на Львівщині — 1871 населений пункт.В області - 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (площа 60,2 тисяч гектарів), в тому числі заповідник Розточчя, заказники ландшафтні Бердо, Пікуй, Стариці Дністра, ботанічні - Волицький заказник та Лешнівський заказник, зоологічний - Діброва, лісові-  Лопатинський заказник та Сколівський заказник, гідрологічні - Потелицький заказник та Чайковицький заказник (всі - державного значення), ботанічний сад Львівського університету, 2 дендрологічні парки; 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (всі - місцевого значення), 61 заповідне урочище. Клімат Львівської область помірно-континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Для нього характерні м'якість та висока вологість. Найдощовитішою є гірська частина, де річна кількість опадів становить понад 800—1000 мм на рік. В окремі роки майже щодня ллє, як з відра: в 1893 році, наприклад, у Львові випало 1320 мм на рік.

Львів. Високий Замок. Сихів (карєр).

 


Львів. Медова печера. Глинянський Тракт - Богданівська.

Львівщина. Плугів. Малі Грибовичі.

Геoлогічний розріз. Передкарпаття → Східно-європейська плаформа.