Марія Матіос: «Людина завжди має вибір»

 

27 травня у кіноконцертній залі Центру культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках проекту «Університетські творчі зустрічі» студенти мали змогу поспілкуватися із заступником голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, відомою українською письменницею Марією Матіос.

 

Про сучасну українську літературу не можна говорити, не називаючи її імені, бо, як писала одна з газет, «Спроба батога для нації – ось чим є книги Марії Матіос. ЇЇ книги… – це удар і виклик». На кредо Ліни Костенко «Шукайте цензора в собі» для неї існує одне табу – писати погано. Як зазначає сама письменниця, бути якісним у творчості – це професія, бо не кожен, хто пише, на це спроможний.

Сьогодні Марія Матіос – авторка більше десяти книг. Вважає, що в житті стільки любові і страждань, що навіть три сучасних Достоєвських і два Стефаника не мають змоги осмислити їх. Вона лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся», який з особливою силою збурив українську спільноту та став культовим для українського читача. Сама ж Марія Матіос про книжку каже, що ніколи не думала, що вона може так збурити суспільну думку.

Про своє ставлення до літератури письменниця говорить: «Не треба бути великим психологом, щоб зрозуміти, що моєму світогляду і уявленням про сенс літератури найбільше відповідають «Даруся» та «Нація».

Саме постановку вистави за твором «Солодка Даруся» студентами філологічного факультету під час зустрічі побачила Марія Матіос. Таким чином ця зустріч стала особливою і для Університету, адже у його стінах побувала така неординарна творча особистість, і для Марії Матіос, бо вона вперше побувала на студентській театральній інтерпретації свого відомого твору. На сьогодні професійну театральну постановку «Солодкої Дарусі» здійснив тільки Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.

Гостю аудиторії представила проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур. Вона коротко наголосила на основних віхах життя і творчості Марії Матіос. «Ми щиро вдячні Марії, що вона змогла завітати до нас», – з такими словами звернулася Звенислава Ігорівна до гості.

Жвава, весела та щира Марія Матіос заполонила слухачів розповіддю про Львів, про особливості своєї творчості, поділилася думками про стан української книги взагалі.

«Правдивою українкою я себе відчула саме у Львові», – так відгукнулася про Львів пані Марія. Великий вплив на формування її як особистості справила надзвичайна подія 1979 року – смерть та похорон Володимира Івасюка. До сьогодні письменниця не може наважитися пройтися вулицею, де жив композитор, бо щоразу спливає у пам’яті той невгамовний, тоді пережитий, біль.

За словами Марії Матіос, читаючи російські відгуки та рецензії на видані у перекладі на цю мову двох епохальних творів «Солодка Даруся» та «Нація», вона зрозуміла, що її книга цікава і для росіян у пізнанні людини у ході часу.

 Загалом же у творчості письменниця користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. Її насамперед цікавить поведінка, мотивація людини у капканах, в які ловить її життя. «Людина завжди має вибір. Лабіринт пошуку цього вибору – він мені цікавий», – підкреслила Марія Матіос.

На її думку, усяка література має право на життя (і висока і масова), бо саме тоді вона є повноцінною. І не треба будь-якому чи то письменникові, чи то поетові в усьому покладатися на державу. Вона повинна лише забезпечити можливість доступу автора книжки до вільної комунікації з читачем через мережу українських книгарень. Далі письменник повинен сам достукатися до читача. І це неправда, що сучасна людина не хоче нічого читати, стверджує Марія Матіос. Якби відповідне фінансове забезпечення було спрямоване на книгарні районних містечок та сіл, то всі б відчули повернення читача до української книги.

На закінчення зустрічі Марія Матіос разом з усіма мала змогу побачити та оцінити студентську постановку «Солодкої Дарусі».

Оксана Гоцур