29 липня 2010 року

виповнилося

145 років

від дня народження

видатного українського церковного, культурного та громадського діяча,

графа, митрополита Української греко-католицької церкви

(митрополита Галицького, архієпископа Львівського,

єпископа Кам’янця-Подільського)

Андрея Шептицького

(29.7.1865 – 1.11.1944)

Нapoдивcя у с. Прилбичі (тепер Яворівського району Львівської області).

При хрещенні отримав імена Роман, Олександр, Марян.

Походив з давнього українського  роду, який наприкiнцi XVIII ст. був полонізований.

Початкову та середню освіту здобув удома та в гімназії св. Анни у Кракові (Польща). Навчався на юридичному факультеті Краківського та Вроцлавського унiвepcитeтів.

У 1888 здобув науковий ступінь доктора права. Того ж року вступив до монастиря отців Василіян у Добромилі. У чернецтві прийняв ім’я Андрей.  У 1892 був висвячений на священика у Перемишлі, згодом став магістром новиків (молодих ченців) у Добромилі (1892-1896),

а з 1896 – ігумен монастиря святого Онуфрія у Львові.

Деякий час був професором теології у Кристинополі (тепер Червоноград Львівської області), а також єпископом у Станиславові (1899-1900).

 

Після смерті митрополита Юліана Сас-Куїловського 17.12.1900 був номінований галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася 17.1.1901 у Соборі св. Юра у Львові.

 

Будучи депутатом Галицького сейму і членом Австрійського парламенту у Відні,

обстоював інтереси українського населення  Галичини.

 

Під час Другої світової війни ставив питання про об’єднання всіх християн України навколо Київського патріархату у єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння

з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції.

 

Похований у крипті Собору св. Юра у Львові.

 

Зараз триває процес беатифікації митрополита Андрія Шептицького.

 

Єврейська громада України визнала митрополита Андрея Праведником світу.